Коли ми нарешті зможемо нормально їздити? Про затори, LRT і моє виснажене очікування Оттави майбутнього
Сьогодні я дізналася, що Line 1 в Оттаві може повернутися до повної пропускної здатності лише наприкінці травня. В OC Transpo кажуть, що систему зараз відновлюють шляхом заміни вузлів cartridge bearing assemblies, встановлення системи моніторингу та подальшого технічного аналізу, а початок випробувань східного продовження знову залежить від того, скільки поїздів вдасться повернути в експлуатацію. І в цей момент у мені піднялося не просто роздратування, а якась глибока, накопичена жіноча втома.
Бо для мене це не якась абстрактна «транспортна проблема». Це мої щоденні затори дорогою на роботу й назад, це нескінченні червоні стоп-сигнали попереду, це ціни на бензин, які щоразу боляче б’ють по гаманцю. І, мабуть, саме тому я так гостро реагую на новини про O-Train. Я б набагато більше хотіла спокійно сісти в чистий, надійний поїзд, відкрити книжку й читати — так, як колись робила в Києві, їдучи в метро, де дорога була частиною життя, а не випробуванням на витривалість.
Найприкріше те, що історія із затримками в Оттаві триває вже не перший рік. Confederation Line колись обіцяли повністю ввести в експлуатацію навесні 2018 року, а в інших офіційних документах прямо зазначалося, що лінію мали завершити у 2018-му. Насправді ж Line 1 відкрилася лише 14 вересня 2019 року. Тобто місто вже тоді запізнилося приблизно на півтора року — і це був лише початок.
Далі стало ще гірше. Stage 2 рекламували як велике розширення: 44 кілометри нових колій і 24 станції, із поетапним запуском — південь у 2022 році, схід у 2024-му, захід у 2025-му. На практиці ж Lines 2 і 4 почали відкриватися поетапно лише 6 січня 2025 року, причому саме місто підкреслювало, що такий обережний запуск враховує «уроки Line 1». А тим часом у поточному офіційному графіку OC Transpo східне продовження вже перенесене на 2026 рік, а західне — на 2027-й.
І справа не лише в термінах. Саме місто визнає, що по системі б’ють і технічні дефекти, і клімат. Після крижаного дощу та 22,7 мм опадів на контактній мережі спостерігалося «extreme arching» — сильне електричне іскріння, яке пошкоджує дроти. Водночас транспортне планування Оттави вже враховує повернення частини працівників до офісів у центрі міста порівняно з 2022 роком. Тобто надійний міський LRT нам потрібен не колись потім, а буквально зараз.
На цьому тлі особливо важливо, що Канада взялася за Alto — першу в країні мережу високошвидкісної залізниці: приблизно 1 000 кілометрів, швидкість до 300 км/год і коридор Торонто–Оттава–Монреаль–Квебек, причому ділянку Оттава–Монреаль уже обрано як стартову. Високошвидкісні поїзди давно перестали бути фантастикою: японський Shinkansen працює з 1964 року, Китай побудував найбільшу у світі мережу HSR, а Європейський Союз і далі пришвидшує розвиток своїх високошвидкісних коридорів. Дуже хочеться вірити, що помилки, допущені з O-Train, там буде враховано: у термінах, контролі підрядників, тестуванні поїздів і підготовці до зими. Але, чесно кажучи, ще більше, ніж майбутній мегапроєкт між містами, мені потрібен нормальний міський LRT тут, в Оттаві, щоб люди могли діставатися на роботу без стресу, без заторів і з книжкою в руках, а не зі кермом, стиснутим від безсилля.