КОЛИ ЗАПРОШУЮТЬ АРХІТЕКТОРА

Давним-давно, коли ми тільки починали опановувати архітектурні премудрощі, у нас, як і в усіх першокурсників, були вступні лекції зі спеціальності.

Ці лекції проводили поза навчальною програмою. На них запрошували архітекторів-практиків, щоб вони поділилися з нами своїм досвідом.

Повністю ці лекції вже ніхто не пам’ятає. Але одна думка міцно закарбувалася в пам’яті й з часом перетворилася на історію про три будинки.

ІСТОРІЯ ПРО ТРИ БУДИНКИ

Свій перший будинок людина зазвичай воліє будувати сама.

І це зрозуміло. Хто, як не вона, краще знає, що і навіщо потрібно в її домі? Якої ширини й довжини він має бути? Які кімнати потрібні для повного щастя? Скільки бетону залити у фундамент і з чого зводити стіни?

І все це ґрунтується на досвіді життя у звичній трикімнатній квартирі, де нині мешкає родина із семи осіб і трьох поколінь.

Зрештою, після всіх докладених зусиль і витрачених коштів, будинок зведено, і щаслива родина в нього переїжджає.

І лише там усвідомлює, чого навчилася за час будівництва:

Проєктування, закупівель, керування бригадою і власне будівництва

А ещё вечному вопросу:

— А почему сделано не так, как мы хотели?

В результате этого очень ценного опыта становится очевидно: нужно строить второй дом. Теперь уже без ошибок первого.

Второй дом тоже будет построен, но в него семья уже не переедет.

К этому моменту глава семьи и его домочадцы, которых в составе семьи может оказаться уже не семь, понимают: состав изменился, список ошибок уже виден, а значит — нужно строить следующий дом!

И вот только на этапе третьего дома человек наконец становится заказчиком и приглашает Архитектора.

Автор: Глеб Ивлев / G Un