Пушкін і поети Оттави

Наближається день народження великого Олександра Сергійовича Пушкіна, пам’ятник якому й досі можна побачити навіть у центрі столиці США, на території Університету Джорджа Вашингтона. Напередодні дня народження поета в приміщенні Університету Оттави відбудеться поетично-музичний вечір, присвячений дню народження О. Пушкіна та 10-річному ювілею Творчого Оттавського Літературного Клубу — ТОЛК. Члени клубу, щонайменше, прочитають свої найкращі вірші. Вхід для всіх охочих безкоштовний.

6 червня 2019 року весь світ відзначав 220-річчя від дня народження О. С. Пушкіна. До цієї визначної дати було приурочено чимало літературних конкурсів, одним із яких став «Пушкін у Британії».

Цей міжнародний поетичний конкурс регулярно проводиться з 2003 року та анонсується у 70 закордонних російськомовних друкованих виданнях. Ініціатор і президент Міжнародного фестивалю російської поезії «Пушкін у Британії» — Олег Борушко, член Спілки письменників Росії. До 2018 року у фіналах у Лондоні побували понад 400 авторів із 59 країн світу.

Зазвичай «Пушкін у Британії» — осінній конкурс. Проте з нагоди ювілею великого поета саме на день його народження було призначено фінал позачергового конкурсу. У дуже стислі строки охочі взяти участь у цій престижній і шанованій події мали продовжити пушкінський рядок «З ДИВНИМ ГЕРОЄМ АЛЬБІОНУ» з ліцейського вірша-експромту «Принцу Оранському».

В Оттаві знайшлося троє охочих продовжити цей рядок. І всі троє — члени Творчого Оттавського Літературного Клубу, заснованого у 2016 році: Валентина Вардомська, Тетяна Прошина та Аркадій Ключанський, президент клубу. Усі троє вчасно подали заявки на участь у конкурсі, де потрібно було не лише створити власну варіацію на задану тему, а й представити добірку з дев’яти власних віршів.

Зірки виявилися прихильними до оттавських поетів, і всі троє стали фіналістами, які вирушили до столиці туманного Альбіону змагатися за головні нагороди. Уперше в історії Оттава була представлена одразу трьома учасниками, що робить честь і ТОЛКу як клубу, і кожному з його членів, які стали конкурсантами.

Насправді шлях на Пушкінський конкурс, що набуває дедалі більшої популярності, проклав ще один член ТОЛКу, який брав у ньому участь у 2006 році. Щоправда, самого ТОЛКу тоді ще не існувало, але російськомовний житель Оттави Сергій Плишевський, який нині є членом клубу, не лише дійшов до фіналу, а й був удостоєний однієї з нагород.

Минув час. Чарівна естафетна паличка продовжує свою тріумфальну ходу...

Цього разу Аркадій Ключанський, єдиний чоловік серед фіналістів, отримав приз глядацьких симпатій. А Тетяна Прошина перемогла в головному конкурсному завданні: саме її продовження пушкінського рядка було визнано найкращим.

Тетяна тоді поділилася зі мною своїми враженнями про те, як поети нашої Оттави блиснули у Великій Британії.

М.К.: Тетяно, насамперед дозвольте привітати Вас з успішним дебютом на міжнародному конкурсі та з перемогою! Чи стала вона для Вас несподіванкою?

Т.П.: Дякую! Який солдат не мріє стати генералом! Але, чесно кажучи, я не припускала, що саме мій конкурсний вірш виявиться найкращим. Особисто мені здавалося, що Валентина Вардомська краще впоралася з турнірним завданням.

М.К.: Ви вирушали на турнір як команда чи кожен сам за себе?

Т.П.: Це не були командні змагання. Проте учасники та члени журі, присутні на конкурсі, а також глядачі сприймали нас саме як команду.

М.К.: Розкажіть, будь ласка, докладніше про Ваших колег по перу.

Т.П.: Аркадій, єдиний чоловік серед фіналістів, які приїхали до Лондона, дуже вигідно вирізнявся на тлі дам. Коли він співучим речитативом прочитав свої вірші, публіка миттєво в нього закохалася й присудила йому приз глядацьких симпатій. Його виступ можна побачити у Facebook на сторінці «Культура без кордонів».

На майстер-класах Аркадій також блищав своїми академічними знаннями російської класики.

Що стосується Валентини, хочу підкреслити, що і глядачі, і члени журі відзначили щирість і душевність її віршів. Глядачам особливо сподобалася її турнірна робота — вірш про олімпійського Мішку. Він був одним із найкращих. А образ спійманої рибки з іншого вірша, прочитаного на конкурсі, став майже загальним символом удачі та щастя.

М.К.: Дуже цікаво! Схоже, що ваш командний дух справив на всіх сильне враження й позитивно вплинув на результат змагання. Як Ви оцінюєте організацію конкурсу? Чи була вона на високому професійному рівні?

Т.П.: Сімнадцятий позачерговий турнір поетів проходив у столиці Великої Британії з 5 по 9 червня. До програми входили поетичний джем і концерт «Поет поетові», панельна дискусія «Чи знаємо ми класику?» за участю члена журі, професійного поета Андрія Галамаги. Олег Борушко також виступив із дослідженням під назвою «Художні промахи Лермонтова» у повісті «Бела».

Відбулися також так звані круглі столи, майстер-класи та поетичні читання.

Як приємно, що в Оттаві, серед російськомовних, так багато творчих особистостей!

Марина Кочетова